Громадяни можуть проводити різноманітні
фінансові операції з комерційними банками, їх можна поділити на три групи: депозитні, кредитні і інші операції.
Депозитні
операції зводяться до передачі майна у розпорядження комерційного банку
на певний строк і зобов'язанням повернення його на умовах, узгоджених
договором. Кредити передбачають одержання громадянами коштів від банку на
умовах позики. Інші операції включають передачу цінностей
(грошових коштів, цінних паперів, нерухомості, обладнання і т.д.) комерційному
банку в довірче управління, купівлю-продаж іноземної валюти, цінних паперів,
управління і обслуговування поточних рахунків, використання кредитних карток та
ін.
При передачі майна в якості депозиту комерційний банк надає
гарантію в тому, що майно буде повернене власнику в установлені строки.
Депозитні операції охоплюють вклади грошових коштів і цінних паперів. За
використання майна комерційні банки нараховують процентні платежі, величина
яких узгоджується між банком і вкладником. Повернення депозитів забезпечується
майном комерційного банку. Депозитні операції поділяються на дві групи: до запитання і строкові. Депозити
до запитання передбачають повернення громадянину майна за першою
вимогою. Строкові - це депозити з зазначенням строків повернення майна.
При цьому вкладник не може (крім
випадків передбачених угодою)
вимагати повернення коштів достроково.
За депозитними операціями ставки процентних
виплат установлюються в день підписання угоди і діють на протязі всього строку.
Зміна ставки можлива лише на основі додаткової угоди між сторонами. При цьому
вклади на більші строки приймаються за підвищеними ставками. Ставки зростають
також і при збільшені суми вкладу. Депозитні операції - однин із
важливих напрямів інвестиційної діяльності. Кошти, які передаються в якості
депозитів використовуються банками для проведення активних операцій. На цій
основі громадянам виплачуються доходи. Проте, в періоди високих темпів
інфляції, коли вклади громадян не індексуються комерційними банками, депозитні
операції можуть приносити збитки.
При проведені розрахунків ставок
процентів за депозитами враховуються інтереси вкладників комерційного банку і
позичальників капіталу. Грошові кошти, які вкладаються громадянами в банки
поповнюють активи фінансових установ, які використовуються для одержання
доходів. Прикладом може бути кредитування комерційними банками підприємств і
установ. Доходи, одержані від проведення кредитних операцій частково
використовуються з метою фінансування діяльності самого банку. Інша частина - це
виплата відсотків за депозитними операціями.
Крім того, треба врахувати, що розмір
процентних виплат за депозитами залежить від строку вкладу і суми депозиту. Як
правило, відсотки за вклади в національній валюті в 2-4 рази більше ніж в ВКВ.
Тому в разі, якщо курс гривні є відносно стабільним, депозити в національній
валюті дають більші доходи. Та в умовах різкого зниження курсу гривні, вклади в
ВКВ в більшій мірі застраховують від інфляції. З метою залучення коштів
громадян, комерційні банки підвищують відсоткові ставки за депозитами за умови
збільшення сум вкладів. Для захисту вкладів громадян від ризику, в Україні створено
Фонд гарантувань вкладів фізичних осіб.
Важливий напрям проведення операцій
комерційних банків з громадянами є кредитування. Надання коштів на умовах
кредиту проводиться в різних формах: споживчі кредити, іпотечні позики, кредити
з використанням кредитних карток, овердрафт та ін. Активно здійснює
кредитування фізичних осіб Ощадний банк України. Згідно з "Положенням про
кредитування фізичних осіб", затверджених Правлінням банку, громадянам
може надаватись споживчий кредит. Споживчий
кредит - це кошти, які надаються громадянам України під проценти
на тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості,
платоспроможності та цільової спрямованості. Кредити надаються тільки в
національній валюті України.
Порядок надання Ощадним банком України
споживчих кредитів включає такі найважливіші положення:
1.
Кредити
надаються на споживчі цілі (придбання товарів широкого вжитку і тривалого
користування, транспортних засобів, житла, проведення реконструкції і ремонту
та ін.). Максимальний строк кредитування 10 років.
2.
Розмір кредитів
обмежується платоспроможністю позичальника та вартістю заставленого майна.
3.
Рішення про
надання кредиту приймається на підставі розрахунку коефіцієнта
платоспроможності позичальника.
4.
Кредити під
заставу (з урахуванням суми процентів) видаються у розмірах, що обмежуються
ринковою вартістю майна в сумі:
-
40 % ціни квартир у місті;
-
20 % ціни житлових будинків в селах;
-
50 % вартості товарів в обороті та легкових автомобілів;
-
90 % вартості цінних паперів, емітованих Ощадним банком України.
5.
Заставодавцем
може бути як позичальник, так і майновий
поручитель.
6. Погашення кредиту
проводиться шляхом одноразових
або
місячних внесків.
7.
За умови
наявності майна поверх застави позичальнику може надаватися кредит на більшу
суму.
|