Порядок та умови здійснення депозитних операцій
комерційного банку
Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні
рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції:
відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на
депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх
сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.
Комерційний банк відкриває клієнту строковий
або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:
-
депозитної угоди;
-
картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для юридичних осіб);
-
паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).
Депозитна угода укладається між банком та
юридичною (фізичною) особою в двох примірниках, один із яких зберігається у банку,
а інший у клієнта. Укладена угода засвідчує право комерційного банку керувати
на свій розсуд залученими грошовими коштами і право вкладників отримувати у
встановлений термін суму депозиту та відсотків за його користування. В
депозитній угоді передбачається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма
зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування
депозитом, періодичність сплати відсотків, порядок повернення депозиту та
відсотків після закінчення строку зберігання коштів, права, зобов’язання та
відповідальність сторін тощо. В угоді проставляється номер відкритого особового
депозитного рахунку. В номер рахунку вносять параметри, що характеризують вид,
тип вкладу, строк дії, термін закінчення угоди, тип контрагента, відсоткову
ставку та інші.
Підписана депозитна угода передається в
бухгалтерію банку. Всі особові рахунки вкладників підлягають реєстрації як у
бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою відкриття депозитного
рахунку є дата надходження грошей на депозитний рахунок. Форма надходження
грошей обумовлюється угодою. Юридичні особи мають право перераховувати кошти на
депозитний рахунок тільки з поточного рахунку, а фізичні особи можуть вносити
кошти готівкою або перераховувати з поточного рахунку.
Згідно з депозитною угодою можуть бути
передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки. Строкові
депозити не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник
бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну
угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення
коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів
(пенсійних, для зарахування заробітної плати та інші.).
Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту
здійснюється на основі оформлення меморіального ордеру. Повернення депозиту і
сплата відсоткового доходу юридичним особам здійснюється тільки через
перерахування коштів на поточний рахунок, а фізичним особам - шляхом виплати
готівки або перерахування коштів на поточний рахунок. Дострокове закриття
депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання вкладника.
За користування залученими коштами комерційні
банки сплачують вкладникам відсотковий дохід, який може виплачуватись авансом,
періодично (щомісяця, раз у квартал, за підсумками року) та після закінчення
строку дії депозиту. Діючими правилами передбачено щомісячне нарахування
відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно укладеної угоди.
Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий
день місяця. Нараховані, але не сплачені відсотки відносять до нарахованих
витрат. Нараховані за депозитами відсотки відображаються в балансі на перше
число наступного місяця як зобов’язання банку, а в звіті про прибутки і збитки
- як понесені витрати.
У банківській практиці використовується три
методи визначення кількості днів для розрахунку відсотків:
1.
Метод «факт/факт» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість
днів у місяці та році;
2.
Метод «факт/360» - при розрахунку суми відсотків береться фактична кількість
днів у місяці, але умовно в році - 360 днів.
3.
Метод «30/360» - при розрахунку суми відсотків береться умовна кількість днів у
місяці - 30 та у році - 360.
Незалежно від методу розрахунку відсотків при
визначенні кількості днів враховується перший день і не враховується останній
день угоди. Так, якщо термін депозитному договору встановлено з 14 травня до 10
серпня, то при визначенні кількості днів для розрахунку відсотків враховується
14 травня і не враховується 10 серпня. При нарахуванні відсотків за звітний
місяць останній день місяця має включатися в розрахунок, крім випадків, коли
звітна дата є датою закінчення операції.
Відсотковий дохід за складними відсотками
(капіталізація відсотків) визначається таким чином: після закінчення
розрахункового періоду на суму вкладу нараховується відсоток і отримана
величина приєднується до суми вкладу; у наступному розрахунковому періоді
відсоткова ставка застосовується до нової вже збільшеної суми. Складні відсотки
доцільно застосовувати у тому випадку, коли виплата відсоткового доходу
здійснюється по закінченні терміну дії депозитної угоди.
Депозит
на депозитному рахунку враховується на всю суму його номіналу до часу його
погашення. Залежно від методу виплати відсотків за депозитами - за період або
на період (авансом) змінюється сума, що надходить від вкладника. У будь-якому
разі мінімальна сума депозиту і сума, що враховується на депозитному рахунку,
збігаються. За умовами виплати відсотків за період відсотки можуть
виплачуватись періодично або в кінці строку, що визначений депозитною угодою. У
разі капіталізації, відсотки також можуть нараховуватись на суму депозиту з
врахуванням відсотків, які отримані за минулі періоди.
Відсотки
авансом сплачуються одночасно із внесенням коштів на депозит. Тому номінал
депозиту буде більшим, ніж отримана від депонента сума. Сума, що
перераховується на депозитний рахунок, дорівнює сумі номіналу депозиту за
мінусом відсотків.
Залучення
коштів на депозит здійснюється за відсотковою ставкою, що визначається
депозитною угодою. Для розрахунку нарахованих відсотків комерційні банки можуть
використовувати номінальну або фактичну відсоткову ставку. Загальна сума
нарахованих відсотків на дату закінчення терміну дії депозитної угоди не
змінюється.
Розрахунок за допомогою номінальної
відсоткової ставки (метод рівних частин) веде до того, що витрати банку в перші
періоди завищені по відношенню до поточної вартості сумарних зобов’язань за
депозитом, які включають номінал плюс відсотки.
Розрахунок відсоткових витрат за допомогою
фактичної відсоткової ставки (актуарний метод) дає змогу розподіляти витрати у
відповідності з поточною вартістю депозиту в окремі періоди і відносити
фактичні витрати банку до відповідної суми зобов’язань за депозитом, включаючи
відсотки за ним, у визначений час. Тому вартість депозитних ресурсів, що
визначається як співвідношення відсоткових витрат до сумарних зобов’язань за
депозитом, буде незмінною.
|