Доходи, витрати та прибуток банку
Головною метою комерційного банку є отримання прибутку, який використовується для створення
фондів банку та виплати дивідендів.
Прибуток
банку - це різниця між його
валовими доходами та валовими витратами.
Величина
доходу залежить насамперед від обсягу кредитних вкладень та інвестицій банку,
розміру відсоткової ставки за наданими кредитами та величини і структури
активів банку.
Основними
джерелами доходів більшості комерційних банків є:
1.
Проценти, які стягуються з позичальника за користування позичками. Розмір
процентної ставки визначається в процесі переговорів між банком і позичальником
під час укладання кредитної угоди.
2.
Доходи від проведення операції з іноземною валютою як у вигляді комісійних за
виконання цих операцій, так і у вигляді курсової різниці. Ці доходи, як
правило, значні.
3.
Доходи від операцій з цінними паперами. Оскільки фондовий ринок України тільки
починає формуватися, ці доходи банку поки що незначні.
4.
Доходи від виконання для своїх клієнтів широкого спектра послуг, таких як:
надання гарантій, розрахунково-касове обслуговування, трастові, консультаційні,
аудиторські, лізингові, факторингові тощо.
Витрати
банку поділяються на відносно постійні та змінні.
Відносно
постійними витратами комерційного банку є:
- заробітна плата;
- придбання або
виготовлення бланків і канцелярських товарів;
- утримання
приміщень, охорони та протипожежної сигналізації;
- амортизаційні
відрахування та інші.
Змінними
витратами банку є:
- виплата процентів
по вкладах, депозитах і міжбанківському кредиту;
- плата за послуги
регіональної розрахункової палати і регіонального розрахунково-касового центру;
- витрати на
рекламу;
- витрати на
відрядження;
- поштово-телеграфні
витрати та інші.
Усі
доходи (витрати) банку поділяються на операційні: банківські та небанківські.
До банківських доходів (витрат) належать доходи (витрати), безпосередньо
пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і
банківську діяльність». В свою чергу, банківські доходи (витрати) поділяються
на: процентні, комісійні, торговельні прибутки (збитки) та інші.
До
небанківських доходів (витрат) належать доходи і витрати, які не стосуються
основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківських операцій
(адміністративні та інші небанківські операційні доходи і витрати).
Фінансові
результати діяльності комерційного банку відбиваються у звіті про прибутки та
збитки. Звіт про прибутки та збитки ґрунтується на концепції грошових потоків
за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером.
Дохідні статті форми розміщені у її лівій частині, а витратні - у правій. При
цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат.
Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і
безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. Доходи і витрати
відбиваються в обліку в тому періоді, в якому були зроблені чи здійснені,
незалежно від фактичного отримання чи сплати грошових коштів. Якщо очікується,
що економічні вигоди будуть виникати протягом кількох звітних періодів і
зв’язок з доходом може бути визначений попередньо, витрати відображаються у
звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового
розподілу. У таких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.
Різниця
між вхідними фінансовими потоками та вихідними фінансовими потоками дає
прибуток до сплати податку. Від останнього віднімають податок на прибуток і
отримують чистий прибуток банку.
Доходи
та витрати обліковуються наростаючим підсумком з початку року на рахунках 6 і 7
класу, а прибуток - на рахунках 5 класу. В останній робочий день року рахунки
доходів і витрат закриваються. Залишки за цими рахунками відносять на рахунок
результатів поточного року і, таким чином, досягається відображення фінансового
результату в балансі банку.
На
проміжні звітні дати (місяць, квартал) фінансовий результат визначається шляхом
порівняння доходів звітного періоду з витратами, при цьому закриття рахунків
доходів і витрат не проводиться.
Розподіл
прибутку банку здійснюється за результатами діяльності за рік згідно з рішенням
загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку. Прибуток, що підлягає розподілу,
розраховується таким чином: чистий прибуток після оподаткування за звітний рік
збільшується на розмір нерозподіленого і невикористаного прибутку за
результатами попереднього фінансового року і зменшується на розмір відрахувань
у офіційні резерви, які формуються згідно з чинним законодавством (резервний
фонд та загальний резерв). Решта суми розподіляється на виплату дивідендів
власникам і на капіталізацію банку. Сума чистого прибутку, що залишається для
розвитку банківського бізнесу, називається нерозподіленим прибутком.
Протягом
року прибуток, як правило, розподіляється у вигляді авансу на основі
встановлених зборами акціонерів (пайовиків) пропорцій.
|